1825 –Уолтер ХАНТ запатентував безпечну шпильку – булавку

Ханту потрібно було терміново сплатити борг у 15 доларів, а грошей не було. Поміркувавши кілька годин він зробив ескіз простенької дротяної застібки. З одного кінця в неї була кільцева пружинка, а з іншого — пластинчастий замок. І відразу ж продав права на свій винахід за 400 доларів.

Ідея Ханта була не нова, адже безпечну шпильку придумали ще задовго до нього. Подібні вироби використовувалися багатьма давніми і середньовічними народами як застібки для плащів та іншого одягу. Пізніше такі булавки були витіснені ґудзиками.

Після свого відродження у 19 столітті безпечна шпилька виявилася незамінною в господарстві. У Росію такі шпильки, вочевидь, потрапили не з Америки, а з Англії, оскільки називати їх там стали «англійськими».

У 70–ті роки минулого століття безпечна булавка перетворилася в один з атрибутів субкультури панків і стала символом протесту молоді проти традиційних засад суспільства.

Панки носили шпильки не тільки на одязі, але і стали проколювати ними свої обличчя, тіла. Першим, хто почав використовувати їх не за призначенням, був Річард Хелл, лідер гурту Richard Hell & The Voidoids. Імідж Хелла вплинув на стиль учасників панк–гурту Sex Pistols, зокрема на його лідера Джонні Роттена, який носив драний і брудний одяг, безладно зачісував волосся вгору і прикрашав себе булавками.